Сексуальне насильство над дітьми: як реагує система, і що може зробити кожен.

Діти, які бачать або переживають насильство, не “забувають” це

Сексуальне насильство — тема, про яку важко говорити. Але ще важче, коли йдеться про дітей. Часто дорослі не знають, як реагувати: сумніваються, чи “це воно”, бо дитина не розповідає, бо складно довести, бо соромно. А тим часом — дитина лишається наодинці з тим, що не вміє ні назвати, ні пояснити.

Навіть якщо йдеться не про пряме насильство, а про перебування дитини в середовищі насильства — це вже завдає шкоди. Діти, які постійно бачать агресію, живуть у хронічному стресі. Це впливає на концентрацію, тривожність, здатність вчитися, комунікувати. У дорослому віці вони або повторюють побачені моделі поведінки, або знову потрапляють у насильницькі ситуації. Це не “випадковий збіг” — це наслідки досвіду, який не був опрацьований і зупинений вчасно.

У МАРТІН-клубі лише за перший квартал 2025 року ми супроводжували 32 кейси сексуального насильства над дітьми. І кожен з них — це не просто “випадок” у системі обліку. Це реальна дитина, часто — зовсім маленька. Її сім’я. Її страх. І — надія, що хтось відреагує правильно.

Як реагує система? Створення спеціалізованої служби

З досвіду ми знаємо: допомога не стає ефективною просто тому, що вона “є”. Щоб вона справді працювала — хтось має тримати її вкупі. Саме тому у 2025 році ми створили в МАРТІН-клубі експертну сервісну службу реагування на сексуальне насильство над дітьми, зокрема й насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК). Це унікальна структура в межах громадського сектору, яка вже діє на рівні області.

Ця служба починає діяти після фіксації випадку: коли сигнал надходить через поліцію, лікарню, соціальну службу, гарячу лінію або будь який інший канал комунікації. Саме тоді до справи долучається команда: кейс-менеджер, психолог, юрист, соціальний працівник. Усі — з глибокою спеціалізацією в роботі з травматичними ситуаціями щодо дітей.

Служба діє не інтуїтивно, а системно — на основі протоколів, затверджених процедур, постійної міжвідомчої координації. Вона створена для того, щоб допомога не розсипалась на фрагменти: одна розмова, один візит, один виклик поліції — і все. Команда формує індивідуальний план реагування, супроводжує дитину на всіх етапах, представляє її інтереси, документує хід справи, узгоджує дії з іншими структурами та слідкує за тим, щоб ключовий фокус був не на “формальному закритті питання”, а на реальному відновленні дитини.

Роль кейс-менеджера: хто тримає все в руках

Коли стається щось подібне — родина часто не знає, що робити. Куди йти? Спочатку в поліцію? Чи до лікаря? Чи краще до психолога? Чи писати заяву? Як пояснити все дитині? Саме у ці моменти особливо важливо, щоб поруч була людина, яка бачить увесь маршрут.

👉 Кейс-менеджер — це саме така людина.

Він чи вона організовує допомогу, пояснює батькам їхні права, координує зусилля юриста, поліції, психолога. Стежить, щоб у процесі не було повторної травматизації. І зрештою — щоб дитина не просто пройшла формальності, а реально відновилась.

Що можуть зробити дорослі?

Якщо ви дізналися, що дитина постраждала від сексуального насильства — ваш обов’язок як дорослого не просто моральний, а юридичний.

✅ Згідно з Постановою № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», при виявленні випадку сексуального насильства (або загрози для дитини):

Особи, яким стало відомо про факт насильства щодо дитини, зобов’язані невідкладно (протягом однієї доби) повідомити про це службу у справах дітей, поліцію або інші уповноважені органи.

Це стосується не лише соціальних працівників чи освітян — а кожного дорослого, хто став свідком або дізнався про подібну ситуацію.

Які дії варто зробити:

• Негайно звернутись до поліції — за номером 102 або до найближчого відділку.

• Повідомити Службу у справах дітей вашої громади.

• Звернутися до організації, яка надає підтримку, наприклад, МАРТІН-клуб.
  

Ось що ви можете зробити щоб підтримати дитину:

• Забезпечити стабільність і підтримку. Бути поруч, навіть коли все наче вже минуло.

• Дати дитині висловитись, через розмову, малюнок, гру, щось знайоме.

• Показати позитивні приклади стосунків. Там, де є повага, безпека, довіра.

• Допомогти повернути впевненість у собі. Підтримати, похвалити, побачити сильні сторони.

Сексуальне насильство над дітьми — це, на жаль, не рідкісна подія. І найгірше, що можна зробити — це закрити очі або мовчати, чекаючи, що “саме пройде”. Допомога — це не лише про спеціалістів. Це також про уважних дорослих. Про готовність діяти. Про тих, хто не боїться брати на себе відповідальність — і за дитину, і за систему. МАРТІН-клуб працює щодня, щоб ця система була живою, людяною, фаховою. Але кожна система починається з одного дзвінка.

📞 Гаряча лінія МАРТІН-клубу: +38 099 632 77 01 Доступні також Viber і Telegram. Анонімно.