Чому важливо говорити про емоції з дітьми — особливо під час війни

Минулого тижня у молодшій групі нашого простору відбулося заняття із соціально-емоційного навчання на тему «Розумій свої почуття». Ми не просто грали — ми вчилися помічати, називати і висловлювати свої емоції. Здавалося б, звичайна активність із пластиліном, але кожна дитяча робота — від улюбленого героя до океану чи квітів — була спробою розповісти про свій внутрішній світ.

Чому це важливо?

Під час війни діти, як і дорослі, переживають стрес, тривогу, страх, сум. Але на відміну від дорослих, вони часто не мають слів, щоб це висловити. Невисловлені емоції накопичуються, перетворюються на напругу, впливають на поведінку, сон, навчання, здоров’я. Війна порушує базове відчуття безпеки, а емоційна підтримка — це спосіб частково його відновити.

Говорити про почуття — це не слабкість. Це навичка, яка допомагає впоратися з пережитим, краще розуміти себе та інших, будувати довірливі стосунки. Коли дитина знає, що її злість, страх чи сум — це нормально, і в неї є безпечний простір, де можна це проявити, вона почувається менш самотньою.

Що ми робимо?

На наших заняттях ми поєднуємо творчість, гру та розмову. Це допомагає дітям відкриватися, досліджувати себе і свої емоції. Завершуємо завжди веселою руханкою чи грою — щоб залишити світле відчуття наприкінці.

Бо навіть у найтемніші часи дитинство має залишатися дитинством. І підтримка — це не завжди про великі речі. Іноді — це просто про те, щоб бути поруч і допомогти сказати: «Я зараз злюсь. Мені сумно. Я боюсь. Але я не один».

У м. Дніпро на правому березі центр розташований на вул. Херсонська, 5 (вхід із двору).

Проєкт реалізується завдяки МАРТІН-клуб за підтримки International Rescue Committee  (Міжнародного Комітету Порятунку)