Театр як інструмент побудови миру та примирення: досвід проєкту «Театр Соціальних Змін»

У суспільстві, яке роками живе в умовах війни, примирення між людьми — не абстрактне поняття, а конкретна потреба. Переміщені особи, місцеві громади, люди з досвідом насильства чи втрати — це люди з різною реальністю. Їхні історії часто не перетинаються. А іноді — і не прагнуть перетнутися. Недовіра, напруга, упередження — усе це є щоденним фоном у багатьох громадах.

Саме тому ми впроваджуємо форум-театр як практичний інструмент миробудування, який дозволяє безпечним способом проговорити конфліктні теми, почути одне одного та разом шукати рішення.

Як це працює

Форум-театр — це метод інтерактивного театру, в якому глядач не залишається пасивним. Після перегляду сцени, що зображує складну соціальну ситуацію (наприклад, дискримінацію ВПО, насильство в родині, конфлікт між підлітками), глядачі можуть вийти на сцену й запропонувати інший варіант дій головного героя. Вони не просто уявляють, як це «могло бути», — вони проживають це.

На виставі можуть бути присутні й люди з кардинально різним досвідом: наприклад, пенсіонерка з маленького міста, внутрішньо переміщена особа, підліток, мати-одиначка, ветеран. І кожен з них має змогу проговорити свою правду.

Чому це працює

• Формується безпечний простір, де люди можуть висловити свої емоції, біль, обурення, не боячись осуду.

• Усвідомлюється спільність досвіду: різні люди починають бачити не лише відмінності, а й те, що їх об’єднує.

• Сценарій можна змінити — як у виставі, так і в житті. І це головне послання форум-театру.

Історії змін: коли сцена стає точкою повороту

🔹 Після вистави про упередження щодо ВПО одна з місцевих мешканок вийшла на сцену, аби зіграти сцену по-іншому. Вона щиро зізналася, що раніше теж уникала сусідки з Донеччини. А тепер, каже, вперше «побачила в ній людину, а не статус». Після вистави жінки заговорили вперше за багато місяців.

🔹 Підліток, який постійно провокував конфлікти в гуртку, прийшов на виставу про насильство в родині. Після показу він сказав: «Тепер я знаю, чому мій однокласник так зривається. Це не про нього — це про його тата».

Що ми досягаємо

1. Зниження напруги у громадах. Після вистав часто починаються розмови, які раніше були табуйованими.

2. Формування спільної відповідальності. Люди бачать, що мають вплив — і що цей вплив цінний.

3. Підвищення стійкості громади. Коли люди чують одне одного, вони здатні підтримати в кризі, а не ізолювати.

Висновок

Театр не вирішує всі проблеми. Але він дає ключ до того, щоб почати чесну розмову, яка здатна змінити взаємини у спільнотах. І якщо ми хочемо будувати країну, у якій люди не діляться на «своїх» і «чужих», нам потрібні простори для діалогу.

Форум-театр — саме такий простір. Він показує: навіть найважчі теми можна обговорювати. І навіть найскладніші ситуації — змінювати.