top of page

4 роки від повномасштабного вторгнення. 12 років агресії Росії проти України.

  • Фото автора: ГО МАРТІН-клуб
    ГО МАРТІН-клуб
  • 24 лют.
  • Читати 2 хв

Сьогодні — чотири роки від початку повномасштабного вторгнення. І дванадцять років війни Росії проти України.


Вчора команда працювала над темою евакуації. Вона з нами всі ці роки. Ми самі проходили через евакуацію у 2014-му. Ми евакуювали тисячи людей і зараз супроводжуємо родини, які змушені залишати свої домівки через бойові дії. Евакуація — це не одноразова дія, а процес: підготовка, координація, безпека, підтримка після виїзду.  І він триває щодня.


Сьогодні частина команди навчається разом із партнерами, щоб стати тренерами з теми готовності та захисту у випадках конфліктів. Ми розуміємо, що знання і навички мають передаватися далі — громадам, фахівцям, тим, хто працює на місцях. І ці знання та навички про виживання в наших умовах.



Війна не зупинила насильство. Домашнє насильство залишилося, а в умовах стресу та переміщення часто посилюється. Війна додала нам випадки сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Це складні, тривалі кейси, які тривають роками, в незалежності від тривалості проєктів.


Це час постійної турбулентності. Вночі ми спускаємося в укриття через ракетні обстріли. А зранку виїжджаємо туди, де вони вже відбулися — надаємо першу психологічну допомогу, соціальну підтримку, допомагаємо людям, які щойно пережили втрату чи шок.


Організація за цей час зросла — у команді, у географії роботи, у рівні експертизи. Це зростання відбулося в дуже складних обставинах. Ми вчилися новому, перебудовували процеси, посилювали напрямки психологічної, соціальної та правової допомоги, гуманітарного реагування, роботи з громадами.І дуже боляче, що це зростання відбулося такою ціною.


Зараз локальні організації беруть на себе відповідальність там, де це потрібно: у громадах, у кризових ситуаціях, у складних темах, від яких не можна відвернутися.В умовах щоденних викликів — безпекових, соціальних, економічних, геополітичних — ти просто продовжуєш робити те, що можеш. Піклуватися про тих, хто поруч. Захищати дітей. Підтримувати жінок. Допомагати громадам триматися.


Ми продовжуємо робити свою частину роботи — підтримувати жінок, дітей і громади, працювати з попередженням та наслідками насильства та війни, навчати інших фахівців.


Ми дякуємо тим, хто захищає Україну. Завдяки цьому ми можемо працювати далі. Можемо нести тепло і підтримку жінкам, дітям і громадам.

Можемо будувати суспільство, яке вчиться захищати і підтримувати одне одного навіть у найскладніші часи.



 
 
bottom of page